Е.П.
Ти не одна. Нажаль, ти не одна,
Кому я вдячний за любов, підмогу.
Хоч на чолі моїм є й твоя борозна
І сивина — сумний букет в дорогу.
Я обіцяв. Я клявся. Я брехав.
Роки злітали порохом на вітрі.
Але я так по-справжньому кохав!
Хоча й плодив для себе нетрі.
Балі. Фуршети. Радість і розпука.
Траплялось все в моїм порожнім домі.
Краса — отрута на стрілі із лука.
Пробач за те, що спогад — наша мука
І, мов знущання, фотографії в альбомі.
Наш справжній порятунок — це розлука.