пятница, 23 октября 2009 г.

Я знаю ти плачеш
Але сотні але
Як стіна як вантаж
Як більмо
Цей вантаж
нам обом не під силу
Далі пустка
Хурделиця спека
Далі прірва
З тирад і мовчання
Далі сон
Мов далеке загублене ехо
Далі сум від весни
Далі смак гіркоти
Далі зганьблене нами кохання
Ті строкаті але
Ріжуть бритвою аркуші мрій
І в дурмані образи
Перекреслено все
І чекаєм
Хто перший не стерпить
Не стерпить і вигукне
Стій!
Але тиша
Лиш б’ються серця.

Комментариев нет:

Отправить комментарий